Всем привет из Нью Йорка! Хочу поділитися своїм досвідом участі в програмі AuPair
Планувала я поїхати за програмою давно, але зважилася тільки в минулому році, восени. Довго вибирала агенство з яким хочу співпрацювати і тут побачила на просторах інтернету Симплекс. Після співбесіди з Анжелою я зрозуміла, що з цим агентством я хочу працювати!
Був вибір або Німеччина або США. Я вирішила подавати документи на США (хоча був ризик 50/50, так як українок не дуже хочуть пускати в Штати). Але вибір зроблено, аванс сплачено, зворотного шляху немає! :)
Збирала документи близько 2 місяців (може 3, точно не пам'ятаю). Як тільки все було на руках, мій профайл тут же помістили на сайт і на наступний день я отримала запрошення на інтерв'ю від сім'ї! Це сталося так несподівано швидко (хоча за розповідями дівчаток знаю, що таке не рідкість). У підсумку ця сім'я мене і вибрала. Але сталося те, чого я так боялася - мені відмовили в візі. Сказати, що я засмутилася - нічого не сказати! У мене просто руки опустилися, стільки часу намагатися і все на смарку. Але я вирішила, що я не здамся (все таки це моя мрія побачити Нью Йорк!) Тому я вирішила почекати ще одну сім'ю, і якщо і цього разу не отримаю візу - значить США це зовсім не та країна, де мені буде добре - я себе так заспокоїла і почала чекати запрошення на скайп інтерв'ю з іншою родиною. Цього разу я ждада місяць, але все-таки мене вибрали і вже вдруге я отримала візу! Щастю моєму не було меж!
Спочатку я прилетіла на орієнтацію в Вашингтон. Шалено красивий місто! І через три дні поїхала до сім'ї. Чесно кажучи, спочатку важко було, тому що нове абсолютно все! І люди, і будинок, і їжа, і країна! Немає ні друзів, ні родичів! Ти сам один! Але це по першій :) Потім знаходиш і друзів і підтримку і масу приємних вражень. І до сім'ї звикаєш, а вона до тебе.
Так що дерзай і нічого не бійся! Життя всього одна! У тебе не буде іншого для здійснення своєї мрії!
