За останні кілька років попит на навчання за межами України та його структура серед українців суттєво змінилися. В 2025 році кількість студентів які виїхали на навчання в університети за кордон було в 1,85 разів більше в порівнянні з 2021 роком.
Попит помітно змістився в бік фінансово доступних та географічно близьких європейських напрямків, передусім Польщі, Німеччини, Словаччини, Чехії та Угорщини.
Ключовим фактором цих змін очевидно стало повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році, яке вплинуло і на мобільність студентів, і на саму логіку вибору країни. Безпека, близькість до України, доступність навчання, швидкість вступу та можливість залишитися після випуску стали для багатьох сімей важливішими за абстрактний престиж країни чи університету.
Водночас точну кількість українських студентів за кордоном визначити непросто: різні країни використовують різні підходи до обліку, а частина джерел враховує студентів по-різному — за фактом навчання, виданими study permits або окремими категоріями міжнародної мобільності.
Але в цій статті ми не обмежуємося загальними тезами, а намагаємось розглянути динаміку 2021–2025 років, аналітичні оцінки по країнах, ключові тренди та практичні причини, чому українські студенти обирають ті чи інші напрямки.
Ми підготували узагальнену аналітику на основі відкритих міжнародних і національних джерел. Вона допомагає побачити не лише те, куди їдуть навчатися українці, а й те, як саме змінився вибір університетів та країн після 2022 року.
Динаміка українських студентів за кордоном (2021–2025)
Нижче — узагальнена таблиця, підготовлена SIMPLEX.UA на основі відкритих даних національних статистичних служб, освітніх агентств, імміграційних реєстрів та міжнародних баз. Детальніше про підхід до розрахунків тут — джерела та методологія.
Перша цифра - всього кількість українських студентів, які навчались в країні у вказаному році, друга цифра - кількість українських студентів, які почали навчання в країні у вказаному році.
| № | Країна | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | 2025 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Польща |
36 000
+15 000
|
48 056
+21 000
|
45 500
+19 900
|
47 250
+20 000
|
48 000
+20 000
|
| 2. | Канада |
8 315
+3 920
|
12 000
+5 700
|
16 000
+6 200
|
20 000
+5 800
|
22 000
+5 400
|
| 3. | Німеччина |
6 400
+1 300
|
9 100
+2 700
|
10 000
+3 200
|
10 250
+3 500
|
10 500
+3 700
|
| 4. | Словаччина |
3 300
+1 200
|
5 800
+2 500
|
6 800
+2 800
|
7 400
+3 000
|
8 000
+3 200
|
| 5. | Чехія |
4 400
+1 300
|
6 224
+2 300
|
6 800
+2 500
|
7 100
+2 600
|
7 300
+2 700
|
| 6. | Угорщина |
2 000
+800
|
3 500
+1 400
|
4 200
+1 600
|
4 600
+1 800
|
5 000
+2 000
|
| 7. | Італія |
2 400
+800
|
3 400
+1 300
|
4 000
+1 600
|
4 400
+1 800
|
4 800
+2 000
|
| 8. | Франція |
1 700
+600
|
3 000
+1 100
|
3 400
+1 200
|
3 600
+1 300
|
3 800
+1 400
|
| 9. | Австрія |
2 000
+500
|
2 900
+1 000
|
3 200
+1 100
|
3 400
+1 200
|
3 500
+1 300
|
| 10. | Велика Британія |
2 000
+800
|
3 100
+1 300
|
3 400
+1 500
|
3 300
+1 400
|
3 200
+1 500
|
| 11. | Іспанія |
1 200
+400
|
2 000
+850
|
2 500
+1 000
|
2 800
+1 100
|
3 200
+1 200
|
| 12. | Австралія |
1 200
+500
|
2 000
+1 000
|
2 700
+1 400
|
3 000
+1 500
|
3 000
+1 400
|
| 13. | Литва |
1 000
+350
|
2 000
+900
|
2 400
+1 000
|
2 600
+1 100
|
2 800
+1 200
|
| 14. | США |
1 739
—
|
2 199
+460
|
2 384
+185
|
2 300
+50
|
2 400
+100
|
| 15. | Швеція |
650
+250
|
1 300
+700
|
1 700
+800
|
1 800
+800
|
1 900
+900
|
| 16. | Ірландія |
500
+200
|
900
+500
|
1 300
+700
|
1 600
+800
|
1 800
+900
|
| 17. | Латвія |
450
+200
|
1 000
+500
|
1 400
+600
|
1 500
+700
|
1 600
+700
|
| 18. | Нідерланди |
740
+250
|
1 095
+400
|
1 300
+450
|
1 400
+450
|
1 500
+500
|
| 19. | Фінляндія |
350
+120
|
900
+500
|
1 200
+600
|
1 400
+600
|
1 500
+700
|
| 20. | Бельгія |
450
+200
|
900
+450
|
1 100
+500
|
1 200
+550
|
1 300
+600
|
| 21. | Швейцарія |
325
+120
|
700
+350
|
900
+400
|
1 000
+450
|
1 100
+500
|
| 22. | Естонія |
250
+100
|
600
+300
|
800
+350
|
900
+400
|
1 000
+400
|
| 23. | Норвегія |
225
+80
|
600
+300
|
800
+350
|
900
+400
|
1 000
+400
|
| 24. | Японія |
250
—
|
500
+250
|
700
+250
|
800
+150
|
900
+150
|
| 25. | Південна Корея |
200
—
|
400
+200
|
600
+250
|
700
+150
|
800
+150
|
| Всього |
81 444
+30 390
|
121 024
+50 460
|
133 484
+54 285
|
144 800
+55 250
|
151 000
+56 300
|
Важливо: це аналітичні оцінки, а не єдиний офіційний глобальний показник. У різних країнах відрізняються підходи до обліку студентів, тому таблицю варто використовувати для порівняння динаміки та масштабу, а не як абсолютно точний реєстр.
Які країни для навчання обирають українці у 2025–2026 роках
Як показує зведена аналітика за 2021–2025 роки, після 2022 року карта освітньої міграції українців стала більш європейською. Якщо раніше значна увага приділялася насамперед престижним англомовним напрямкам, то тепер основний потік формують ті країни Європи, де поєднуються доступніша вартість, географічна близькість, зрозуміліші правила вступу та ширші можливості для подальшого перебування.
Водночас дані з таблиці показують важливу деталь: ринок не зводиться до одного-двох напрямків. Поряд із традиційно сильними країнами швидко зростають і нові освітні центри, які ще кілька років тому рідко розглядалися українськими вступниками як масовий вибір.
Найбільші напрямки за кількістю українських студентів
- Польща — найбільший напрямок за загальною кількістю українських студентів упродовж усього періоду спостереження;
- Канада — один із найпомітніших неєвропейських напрямків, який стабільно зростав після 2022 року;
- Німеччина — один із ключових європейських напрямків із сильним приростом після 2022 року;
- Словаччина — один із напрямків, що помітно виріс за останні роки;
- Чехія — стабільно популярний варіант для українських студентів завдяки доступності та близькості;
- Велика Британія, США та Нідерланди — як престижні англомовні напрямки, отримали відносно низький приріст українських студентів порівняно з попереднім часом.
Що видно з динаміки 2021–2025 років
- 📈 В Польщі навчається близько 30% всих українських студентів за кордоном - це найбільший напрямок з сумарною кількістю орієнтовно 48000 українських студентів;
- 📈 Німеччина, Чехія, Словаччина та Угорщина прийняли відносно багато студентів та показують стійке зростання після 2022 року;
- 📈 Канада залишається одним із найсильніших напрямків поза Європою і демонструє значний приріст як за загальною кількістю студентів (22000 або 14% від загальної кількості студентів), так і за новими вступами (плюс 5400-6000 студентів щороку);
- 📈 Ірландія, Швейцарія, країни Балтії та Північної Європи поступаються лідерам за масштабом, але показують стабільне та більш різке зростання (+350% і більше) і посилюють свою роль у структурі попиту;
- 📉 США, Велика Британія, Австралія та Нідерланди залишаються важливими, але на тлі європейських країн виглядають менш масовим вибором для українців.
Які регіони формують основний потік
Якщо дивитися на зібрані дані в цілому, основний потік українських студентів зараз припадає саме на Європу — передусім на Польщу, Німеччину, Чехію, Словаччину, Італію, Австрію, країни Балтії та Нідерланди. Північна Америка, насамперед Канада, залишається дуже важливим напрямком, але вже не визначає загальну географію так сильно, як європейський кластер.
Це означає, що у 2025–2026 роках Європа стала головним простором конкуренції за українського студента, а вибір країни дедалі частіше залежить не від абстрактного престижу, а від поєднання кількох практичних факторів: вартості, мови навчання, доступності вступу, легальності підробітку та перспектив після випуску.
Сьогодні українські студенти дедалі частіше обирають не просто «сильну» країну, а реалістичний маршрут освіти за кордоном і життя після диплома. Саме тому найбільше зростають напрямки, які дають не лише якісну освіту, а й зрозумілий наступний крок.
Чому українські студенти обирають саме ці країни
Дані за 2021–2025 роки показують, що популярність напрямків формується не випадково. За зростанням окремих країн стоять конкретні практичні фактори — і саме вони визначають вибір українських студентів у 2025–2026 роках.
Сьогодні рішення приймається значно прагматичніше: студенти та батьки оцінюють загальний бюджет навчання, мову програм, можливість залишитися після випуску та складність вступу, а не лише репутацію країни чи університету.
1. Вартість навчання та загальний бюджет
Фінансовий фактор залишається ключовим. Саме тому найбільше зростання демонструють країни з доступною або умовно безкоштовною освітою — це добре видно і в динаміці таблиці.
- Німеччина — державні університети з низькими витратами на навчання;
- Чехія, Словаччина — доступна освіта і нижчі витрати на життя;
- Польща — баланс між ціною, доступністю і швидким вступом;
- Австрія — помірна вартість і стабільний попит.
На цьому фоні країни з високою вартістю навчання (США, Велика Британія) залишаються важливими, але менш масовими напрямками.
2. Мова навчання та доступ до програм
Другий критичний фактор — можливість навчатися англійською або швидко адаптуватися до навчання місцевою мовою.
- Нідерланди, Ірландія, Британія — широкий вибір англомовних програм;
- Канада — повністю англомовне середовище;
- Німеччина — поєднання німецькомовного навчання та деяких програм англійською;
- Чехія, Словаччина, Польща — відносна "близькість" мов до української та можливості безкоштовного навчання місцевою мовою.
Саме поєднання доступної освіти та можливості навчатися англійською забезпечує найшвидше зростання окремих напрямків.
3. Можливість залишитися після навчання
Згідно з динамікою нових студентів, усе більше абітурієнтів розглядають навчання як частину довшого сценарію — із можливістю залишитися і працювати.
- Канада — одна з найпривабливіших моделей переходу від навчання до роботи;
- Німеччина — можливість залишитися для пошуку роботи після випуску;
- Нідерланди — окремий рік для пошуку роботи після навчання;
- Ірландія — можливість залишитися для випускників на рік або більше.
Саме ці країни стабільно зростають або утримують позиції навіть при високій конкуренції.
4. Простота вступу та швидкість старту
Ще один фактор, який добре пояснює структуру таблиці — це складність вступу та вимоги до абітурієнтів.
- Польща — можливість вступу після 11 класу без складних іспитів;
- Канада — прямий вступ у коледжі та університети;
- Чехія, Словаччина — відносно простий вхід при підготовці до місцевої мови;
Це пояснює, чому частина студентів обирає більш прості країни як перший етап, а вже потім розглядає інші варіанти.
5. Географія, безпека та соціальне середовище
Після 2022 року фактор близькості та безпеки став одним із ключових. Це чітко видно по зростанню країн Центральної та Східної Європи.
- Польща, Чехія, Словаччина — близькість до України та велика українська спільнота;
- Німеччина — поєднання безпеки, економіки та можливостей;
- країни Балтії — невеликі, але стабільно зростаючі напрямки.
Сьогодні вибір країни для навчання — це не стільки про престиж, скільки про реалістичний сценарій: вступ → навчання → робота. Саме тому найбільше зростають країни, які дають не лише диплом, а й зрозумілий наступний крок. Читайте докладніше, як SIMPLEX.UA забезпечує комплексний вступ тут.
Типові помилки при виборі країни для навчання
Незважаючи на доступність інформації, більшість абітурієнтів і батьків допускають одні й ті самі помилки при виборі країни та програми навчання. У результаті — втрачені роки, зайві витрати або необхідність змінювати країну вже під час навчання.
Нижче — найпоширеніші помилки, з якими ми стикаємося на практиці.
❌ 1. Вибір країни “за рейтингом”, а не під себе
Багато хто орієнтується на рейтинги університетів (QS, THE), не враховуючи власні цілі, бюджет і реальні шанси вступу.
У чому проблема:
- висока конкуренція;
- дороге навчання та проживання;
- складність залишитися після випуску.
Як правильно: спочатку визначити ціль (кар’єра, імміграція, досвід), і вже під неї обирати країну.
❌ 2. Недооцінка повної вартості навчання
Часто дивляться лише на tuition fee, ігноруючи інші витрати:
- проживання;
- харчування;
- медичне страхування;
- транспорт;
- візові витрати.
Реальність: навіть при безкоштовному навчанні (наприклад, у Німеччині), загальний бюджет може становити 10 000–12 000 € на рік.
❌ 3. Ігнорування мови країни
Навіть якщо навчання проходить англійською, для життя і роботи часто потрібна місцева мова.
Типова ситуація: студент закінчує університет, але не може знайти роботу через незнання мови.
Приклади:
- Німеччина — потрібна німецька для більшості вакансій;
- Італія, Франція — без місцевої мови складно знайти роботу;
- Нідерланди — більше можливостей англійською, але конкуренція висока.
❌ 4. Вибір країни “бо там знайомі”
Часто рішення приймається за принципом: “там вже є друзі або родичі”.
У чому ризик:
- програма не підходить за рівнем;
- обрана країна не дає перспектив після навчання;
- вибір не відповідає цілям студента.
Важливо: знайомі — це плюс, але не стратегія.
❌ 5. Ігнорування можливості залишитися після навчання
Одна з найбільш критичних помилок — не враховувати, що буде після отримання диплома.
Типова ситуація:
- студент закінчує університет;
- не має права залишитися;
- змушений повертатися, навіть якщо хоче працювати за кордоном.
Саме тому країни з програмами post-study work (Канада, Німеччина, Нідерланди) значно виграють.
❌ 6. Відкладання підготовки до останнього моменту
Багато хто починає процес вступу за 3–6 місяців до дедлайнів, що суттєво обмежує вибір.
Наслідки:
- менше університетів і програм;
- відсутність часу на підготовку мови;
- вимушений вибір “того, що залишилось”.
Оптимально: починати підготовку за 12–18 місяців до вступу.
❌ 7. Вибір “однієї країни” замість стратегії
Багато абітурієнтів фіксуються на одній країні і не розглядають альтернативи.
Сучасний підхід:
- розглядати 2–3 країни одночасно;
- подаватися в кілька університетів;
- будувати сценарій (наприклад: Польща → Німеччина).
Це значно підвищує шанси на успішний вступ і дає більше варіантів.
Практичний висновок: більшість помилок виникає через відсутність системного підходу. У 2025–2026 роках навчання за кордоном — це не одноразове рішення, а стратегія з урахуванням бюджету, мови та планів після випуску.
Якщо ви хочете розібратися, який варіант підходить саме вам — з урахуванням бюджету, рівня мови та цілей — звертайтесь до SIMPLEX.UA та дізнайтесь як вступити за кордон.
Поширені питання про навчання за кордоном
Скільки українців навчаються за кордоном?
Точна кількість залежить від методології підрахунку. За різними оцінками міжнародних організацій, до 2022 року це було близько 70–80 тисяч студентів. В 2025 році приблизно 140-150 тисяч українців отримують вищу освіту за кордоном.
Які країни приймають найбільше українських студентів?
Найбільші потоки формують країни Європи — передусім Польща, Німеччина, Чехія та Словаччина. Серед неєвропейських напрямків стабільно виділяється Канада. Також поступово зростає роль Нідерландів, країн Балтії та Північної Європи.
Чому після 2022 року змінився вибір країн?
Ключовим фактором стало повномасштабне вторгнення росії в Україну. Воно вплинуло на мобільність студентів і змінило критерії вибору: на перший план вийшли безпека, близькість до України, доступність навчання та можливість залишитися після випуску.
Чи змінюється популярність країн з часом?
Так, структура попиту постійно змінюється. Дані за 2021–2025 роки показують зростання європейських напрямків і поступове зниження частки дорогих країн, таких як США та Велика Британія.
Чи означає навчання за кордоном подальшу імміграцію?
Не завжди, але для значної частини студентів навчання стає першим етапом довшого сценарію — від вступу до працевлаштування. Саме тому зростає популярність країн, які дають можливість залишитися після випуску.
📊 Джерела та методологія
Для підготовки цієї аналітики ми узагальнили дані з відкритих міжнародних та національних джерел у сфері вищої освіти та студентської мобільності.
Оскільки єдиного глобального джерела, яке б відображало повну кількість українських студентів за кордоном по всіх країнах, не існує, ми об’єднали інформацію з кількох типів джерел.
Зокрема були використані:
- національні статистичні служби та освітні агентства (GUS — Польща, DAAD та Destatis — Німеччина, HESA — Велика Британія, Nuffic — Нідерланди);
- імміграційні служби та дані щодо студентських віз (IRCC — Канада, Department of Education — Австралія);
- міжнародні бази даних (UNESCO, OECD, Open Doors / IIE).
Через відмінності у підходах до обліку (enrollment, study permits, surveys), дані були:
- нормалізовані для порівняння між країнами;
- очищені від нетипових категорій (наприклад, короткострокових програм);
- у окремих випадках доповнені аналітичними оцінками для формування цілісної картини.
Важливо: наведені дані не є єдиним офіційним глобальним показником, але відображають найбільш точну доступну оцінку SIMPLEX.UA по кількості українських студентів за кордоном станом на 2026 рік на основі сукупності відкритих джерел.
Такий підхід дозволяє краще зрозуміти реальні тренди та структуру освітньої міграції українців, ніж використання окремих фрагментарних даних.
